Перейти до основного вмісту

Проекти співпраці бібліотек з місцевими громадами

 
Сучасна бібліотека сьогодні – це не просто інформаційний, культурно-освітній центр. З розвитком інноваційних технологій ростуть і потреби нового, вибагливого користувача. В цьому питанні бібліотеки не стоять на місці і активно включаються в нові правила гри на виживання. Проте, ставити акцент у своїй роботі лише на новітні інформаційні технології неправильно. Виховуючи інноваційно-підкованого користувача ми втрачаємо користувача читаючого, мислячого. Звісно, залучення нових користувачів до бібліотеки за допомогою комп’ютерів та Інтернету на сьогодні є найбільш актуальним та дієвим, але бібліотеки є просвітницьким закладом, а в бібліотекарів є можливість відкрити для нового користувача свої послуги, популяризувати свою діяльність, заохочувати до співпраці.
     Сьогодні, прослідковується тенденція на підвищення активної громадської позиції і серед молоді, і серед людей пенсійного віку, і серед людей з обмеженими можливостями, які ставлять собі за мету бути корисним суспільству. Бібліотекам залишається лише виявити таких активістів та залучити їх до співпраці для ще більшої користі громаді.
     Для того, щоб дізнатись яку саме користь бібліотеки можуть принести, як реальним так і потенційним користувачам потрібно, насамперед, виявити реальні потреби громади. Для цього існують різні способи. Це і бліц-опитування і анкетування, індивідуальні обговорення, стенди-опитування, скриньки пропозицій, неформальні зустрічі-обговорення, використання веб-сайту для зібрання громадської думки тощо. Наступним етапом у нашому дослідженні повинен бути його моніторинг. Промоніторивши результати проведених досліджень для визначення суспільної думки щодо ефективного напрямку діяльності бібліотеки, фахівці визначають найбільш реальний та доцільний, той, що найбільше підходить для втілення, враховуючи всі особливості діяльності бібліотеки.
     Розробити власний проект співпраці бібліотек з місцевими громадами дуже кропітка праця. Якщо є гарна ідея – це лише перший крок. Крім цього, потрібно залучити волонтерів, кошти на популяризацію своєї ідеї серед громади (як мінімум це інформаційні листівки, календарики та буклети). Проте, сьогодні для бібліотек є чудовий шанс задля втілення своїх ідей залучитись підтримкою програми «Бібліоміст», який систематично оголошує Конкурс співпраці бібліотек з місцевими громадами. Участь у конкурсі для отримання гранту може брати будь-яка бібліотека. Перш за все, при написанні проекту, потрібно визначити, на подолання яких саме труднощів працюватиме проект, його мета та основні завдання і, що немало важливо – цільову групу, з якою працюватиме бібліотека.
     При написанні проекту, насамперед, потрібно визначити його часові обмеження, період дії проекту. Слідуючими питаннями є формулювання проблеми, ідеї проекту, його назви, мети, основних завдань та алгоритм його реалізації. Потрібно пам’ятати, що влучна назва – це половина успіху. Всі ми пам’ятаємо приказку: «Як судно назвеш, так воно і попливе».  Назва проекту повинна бути інформативною та лаконічною. Далі йде опис проекту. Він повинен бути коротким та інформативним. На цьому етапі роботи Ви повинні охарактеризувати проблему (ідею), її мету та завдання, чітко описати завдання та заходи, завдяки яким проект буде реалізовуватись, очікувані результативні показники, цільову групу (в тому числі і потенційних користувачів), а також кошторис проекту. Для того, щоб дати потенційному донору можливість оцінити проект, його актуальність та спроможність бібліотеки його реалізувати, варто подати коротеньку довідку про Вашу бібліотеку.
     При постановці проблеми, потрібно враховувати, щоб вона була зрозумілою і відповідала меті та завданням бібліотеки. Формулюючи проблему потрібно чітко визначити цільову групу для якої ця проблема є актуальною, а також за допомогою проведення досліджень, аналізу статистики та конкретних фактів показати підтвердження цієї проблеми. Для того, щоб показати наскільки дана проблема є важливою, наведіть конкретні наслідки для громади, якщо цю проблему не вирішувати.
     При формулюванні мети проекту зверніть увагу на те, щоб Ви хотіли отримати в результаті, чого б Ви хотіли досягти працюючи над проектом та втілюючи його в життя. Формулюючи мету, вживайте таке формулювання «метою проекту є ... (спрямованість проекту: збереження, розвиток, підвищення, вдосконалення, проведення, створення, розповсюдження, забезпечення та інше) шляхом ... (спосіб реалізації проекту: організація навчання, проведення семінарів чи конференцій, забезпечення інформацією, технікою тощо)».
     Після мети потрібно чітко визначити завдання проекту, тобто конкретні результати, яких планується досягти під час реалізації проекту. Вони повинні бути вимірюванні, досяжні та реальні.
     При написанні заявки слід показати які інноваційні технології будуть використовуватись для реалізації проекту, як він буде популяризуватись та які партнерські зв’язки будуть налагоджуватись.
    Методи та заходи реалізації проекту повинні бути логічним і передбачати етапи: підготовчий, дослідницький, основний, оціночний. Дотримуючись всіх правил написання проекту на даному етапі, Ви зможете легко розробити конкретні заходи для досягнення поставлених мети і завдань. У розділі “Методи і заходи” заявки слід вказати дату, конкретні заходи, відповідальних, ресурси від програми “Бібліоміст” або власні ресурси (спонсорів), очікувані результати кожного заходу.
     Оцінка та звітність обов’язково повинні бути зазначені у Вашому проекті. Визначте хто, і за якими саме критеріями буде проводити оцінювання; розробіть план оцінки проекту, якого будете дотримуватись протягом його реалізації; зазначте кількісні та якісні показники  проекту, визначте періодичність звітності  та результативні показники для бібліотеки, громади в цілому. 
     Останнім розділом проекту має бути інформація щодо майбутнього проекту або подальше його фінансування. Ви повинні показати, що проект має перспективи, переконати донора, що в подальшому зможете проводити роботу без його підтримки. Вам потрібно висвітлити, що проект може сам дати необхідні кошти, що його можуть підтримати інші донорські організації чи місцеві, державні або приватні особи.

Коментарі

Популярні публікації

#КРЕАТИВНІФОРМИ

Як і обіцяли, продовжуємо нашу щотижневу рубрику #креативніформи в бібліотечній роботі. Сьогодні поговоримо про книжкові виставки та їх оформлення . Здається, книжкова виставка – це класика і консерватизм і нічого цікавого придумати з нею не можливо, окрім як виставити на полиці об ’ єднавши за певною тематикою. А от і ні. Книжкова виставка – це форма роботи з необмеженим полем реалізації креативного, творчого бачення бібліотекаря. Види книжкових виставок та їх тематика може бути сама різна (детальніше можете почитати за посиланням ), а способів оформлення не так багато – традиційні, віртуальні, у формі інсталяцій, флетлей, айстопери, вітринні, озвучені або музичні. Підемо по порядку? Традиційні книжкові виставки – це вічна класика. При оформленні виставок потрібно брати до уваги її зміст. Не завжди доречно оформлювати її якимось креативним чином, якщо за своїм видом і змістом вона офіційного характеру, наприклад. Віртуальні книжкові виставки вже стали традиційною формою робот

Увага! ЕСМаР відкрито!

Шановні колеги!  Повідомляємо Вам, що відкрито «звітний період 2022» у електронній системі моніторингу базової мережі публічних бібліотек України (ЕСМаР). Посилання для входу на сервіс https://ecmap.nlu.org.ua . *ЕСМаР створено для збору, зберігання та обробки даних, які надаються публічними бібліотеками України за визначеним переліком показників. Радимо звернути увагу на розділ «Електронні ресурси» , в якому додано два нових показника: -          Кількість публікацій у блоґах, одиниць -          Періодичність оновлення інформації на сторінках у соціальних мережах: випадаючий список: -          не рідше 2 разів на тиждень -          менше 2 разів на тиждень Нагадуємо, що на сервісі ЕСМаР наявний електронний варіант посібника «ECMaP: користування сервісом» та відео версія посібника Також відео версія із користування сервісом ЕСМаР розміщено на YouTube каналі Bibliomist Ukraine .